Всі батьки вже давно знають, як важливо розвивати дрібну моторику рук.

Адже нервові закінчення на долонях та пальцях пов’язані з центрами головного мозку, які відповідають за мовні здібності, увагу, мислення, координацію в просторі, спостережливість, зорову та рухову пам`ять, концентрацію і уяву.

Саме тому так важливо розвивати пальчики малечі. Існує безліч іграшок, які сприяють розвитку дрібної моторики рук. Але справжньою знахідкою та помічником у розвитку дитини є розвиваюча дошка – бізіборд.

Що таке новий коронавірус SARS-CoV-2 (2019-nCoV)?

Новий коронавірус 2019 року (SARS-CoV-2, або 2019-nCoV) — це новий вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 року.

Симптоми

У людини, інфікованої SARS-CoV-2, розвивається респіраторне захворювання різної тяжкості із такими основними симптомами:

• гарячка;
• кашель;
• задишка (ускладнене дихання).

Симптоми можуть проявитися через 2–14 днів після зараження новим коронавірусом. У багатьох пацієнтів SARS-CoV-2 спричиняє запалення обох легень.

Чи є вакцина?

Наразі немає вакцини для захисту від SARS-CoV-2. Найкращий спосіб запобігти зараженню — уникнути впливу цього вірусу.

Чи є лікування?

Не існує специфічного противірусного лікування від COVID-19. Люди, інфіковані новим коронавірусом, можуть звернутися по медичну допомогу, щоби полегшити симптоми.

Як захиститися від інфікування:

• уникайте близького контакту з тими, хто має гарячку або кашель;
• не торкайтеся обличчя немитими руками;
• часто мийте руки з милом чи обробляйте дезінфекційними засобами;
• ретельно готуйте їжу, зокрема м’ясо і яйця;
• уникайте незахищеного контакту з дикими та свійськими тваринами.

Як запобігти поширенню інфекції:

• якщо відчуваєте симптоми респіраторного захворювання, обмежте контакти з іншими людьми і використовуйте захисну маску для обличчя (її слід регулярно заміняти/знезаражувати);
• якщо ви відвідували країни, де зафіксовано випадки COVID-19, і протягом 2 тижнів після цього у вас виникли симптоми респіраторного захворювання, негайно зверніться по медичну допомогу;
• під час кашлю та чхання прикрийте рот і ніс зігнутим ліктем чи одноразовою серветкою, після чого викиньте серветку та вимийте руки;
• необхідно дезінфікувати поверхні, яких торкалася інфікована людина.

Які алгоритм і тактика ведення контактних осіб?

30 січня 2020 року було отримано рекомендації щодо алгоритму і тактики ведення контактних осіб від Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ЄЦПКЗ).

Згідно з цим алгоритмом, ті особи, які не мали близького контакту з новим коронавірусом, зокрема пасажири, що прибули з епідеміологічно неблагополучних районів, не підлягають спеціальному медичному спостереженню. Їм рекомендовано самостійні нагляд і термометрію протягом 14 днів з моменту останнього можливого контакту з новим коронавірусом. Ці заходи може бути припинено, якщо у них відсутні симптоми ГРВІ.

Якщо температура підвищується, таким особам рекомендовано надягнути захисну маску і звернутися до лікаря.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ і ЄЦПКЗ розрізняють два можливі типи контакту:

• високого ризику;
• низького ризику.

Де можна відстежувати актуальну інформацію про коронавірус SARS-CoV-2 у світі?

Головний інформаційний ресурс — офіційна сторінка Всесвітньої організації охорони здоров’я, де створене спеціальне сховище даних і актуальних інструкцій з епідеміологічних особливостей, профілактики і клінічного ведення нового коронавірусу. Цю інформацію оновлюють щоденно.

На сайті Європейського центру з профілактики та контролю захворювань є інформація щодо правильного поводження із контактами високого та низького ступенів ризику.

Також була створена онлайн-платформа для відстеження актуальної інформації щодо нового коронавірусу на сайті Університету Джона Гопкінса.

Коли дитині потрібен логопед?

Існує думка, що до логопеда потрібно звертатися тоді, коли дитина досягне шестирічного віку та буде йти до школи, а до цього часу вона ще не «виговорилася». Але насправді, чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення.

Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи  кори головного мозку. А людське тіло розвивається по-різному в різний час життя. Існують вади, які ефективно можна виправити лише до певного віку. Якщо термін пропущено, то проблему вирішити буде набагато важче та знадобиться більше часу, щоб виправити ваду або ж звести її до мінімуму.

Мова, особливо в дитячому віці, дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми. Наскільки правильно і добре буде розвиватися мова в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкування з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мова дитини буде наповниться  тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні.

На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки та літери. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда

Мовленнєві норми у розвитку дитини.

• 2-3 місяці – малюк агукає, сміється, кричить та вимовляє звуки «а», «і», «у».
• 5-8 місяців – розуміє мову дорослих та повторює за ними звуки, вимовляє окремі однакові склади «ма», «ба», «да».
• 9-13 місяців – говорить перші слова «мама», «баба», «дядя», об’єднує однакові склади в слова.
• до кінця 2 років – знає до трьохсот слів.
• до кінця 3 років – знає до тисячі слів, будує короткі нескладні речення. Може перекручувати слова, замінювати одні звуки іншими, вживати граматично неправильні форми слів. Але якщо при цьому батьки розуміють малюка, то причин для хвилювання немає.
• 4 роки – малюк розмовляє так, що його розуміють оточуючі, знає 2500 слів.
• 5-6 років – дитина знає до 4000 слів, правильно вимовляє всі звуки, вміє зв’язно і правильно говорити. Виняток для 5 років становить звук «р», який дошкільнята ще можуть не вимовляти. Проте перед школою і ця проблема має бути подолана.

До логопеда потрібно звернутись, якщо:

• У 7-8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
• В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
• Отоларинголог встановив зниження слуху.
• Невролог виявив відхилення в тонусі м’язів.
• Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння.
• Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»).
• Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
• У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами.
• У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
• До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
• У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
•  До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
• Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
• Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
• До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
•  Розмовляючи,  мимовільно просовує язик між зубами.
• Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
• Дитина говорить «в ніс», гугнявить.
• Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
• Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
• У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно.
• Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки.
• Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
• Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
• Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).

Якщо істотних мовленнєвих вад у дитини немає, батьки самостійно можуть допомогти дитині виправити недоліки за допомогою різних мовних ігор, читання вголос книжок, вивчення напам’ять віршиків чи скоромовок. Якщо ж виявлено глибшу проблему, то батьки, не дивлячись на заняття із логопедом,  все одно повинні допомагати дитині вдосконалюватися, адже тільки вони є завжди поряд.

Вправи на розвиток дихання.

• «Мильні бульбашки». Влаштуйте з малюком змагання: хто надує більшу бульку чи хто випустить більшу кількість бульбашок.
• «Соломинка». Пити воду через соломинку чи видувати бульбашки в воду чи сік. Можна скрутити паперову кульку і дмухати на неї через соломинку, хто швидше докотить її до певної точки.
• «Пір’їнка». Покласти на долоню пір’їнку та попросити малюка її здмухнути.
• «Повітряна кулька». Надування повітряних кульок – добра вправа для розвитку дихання.

Вправи на розвиток слухової уваги.

• «Хвилинка відпочинку». Привчіть свою дитину сидіти хвилинку з заплющеними очима під звуки природи, розкажіть що саме звучить.
• «Хто це?». В цій вправі мають бути задіяні кілька учасників. Дитина заплющує очі, а її кличуть на ім’я. Малюк має вгадати, хто саме її покликав.
• «Що це?». Посадіть дитину в одній кімнаті, а самі в іншій кімнаті почніть щось робити, грюкати посудом, наливати воду, а дитина має вгадати що ви робите.
• «Нашорошуємо вушка». Вдома чи на вулиці, для цієї вправи підходить будь-яке місце. Дитина, сидячи чи лежачи, заплющує очі та повинна прислухатись до того, що чує. Це може бути дзвінок телефона, дзеленчання трамвая чи гудіння машини.
• Вправи на розвиток фонематичного сприйняття.

Промовте кілька складів та попросіть дитину повторити («ва-ва-фа», «ті-ті-ді» і т.д.)
Поясніть дитині, що їй потрібно бути кивнути головою чи заплескати в долоні, якщо вона почує звук «а» серед звуків «о, і, у, и, а, е», звук «е» серед «и, и, і, у,е», звук «к» серед «х, р, г, г, к, х».
Назвіть декілька слів підряд: «мир», «мама, «молоко» і попросіть дитину назвати звук, який вона почула в усіх словах.

Чим загрожує купання в сумнівних водоймах?

Чим загрожує купання в сумнівних водоймах?

Ожеледиця – прихована небезпека

   Ожеледиця - це тонкий шар льоду на поверхні землі, що утворюється після відлиги або дощу в результаті похолодання, а також замерзання мокрого снігу і крапель дощу.
   Як підготуватися до ожеледиці?
   Якщо в прогнозі погоди дається повідомлення про ожеледь, необхідно вжити заходів для зниження вірогідності отримання травми. Підготуйте взуття, що погано ковзає, прикріпіть на каблуки металеві набійки або поролон, а на суху підошву наклейте лейкопластир або ізоляційну стрічку, можете натерти підошви піском (наждачним папером).
   Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Пам'ятайте, що поспішність збільшує небезпеку, тому виходьте із будинку не поспішаючи.
   При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
   Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння, сконцентруйтеся, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться – так ви уникнете різкого падіння і значних травм.
   Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.
   Не прогулюйтеся поблизу самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вискочити на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
   Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам'ятайте, що в ожеледь значно збільшується гальмівний шлях автомобіля і тому падіння перед авто, що рухається, приводить як мінімум до травмування, а можливо, і до загибелі.
   Небезпечними є прогулянки в ожеледицю у нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.
   Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
   Під час ожеледиці не виходьте без потреби на вулицю, зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

ПЛАН – СІТКА

Тижня знань безпеки життєдіяльності

 «Азбука безпеки на дорозі»

З 12.09.2016р. по 16.09.2016 р.

Про профілактику водно-нітратної метгемоглобінемії

Життя та здоров'я людини тісно пов'язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я людини. З ним безпосередньо пов'язане захворювання – водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до 3-х років, летальні випадки від якої реєструються все частіше.

Згідно зі статистичними даними, 75% сільського населення України вживає воду з децентралізованих джерел водопостачання, а саме із громадських та індивідуальних, розташованих на територіях приватних садиб, колодязів (трубчастих або ж шахтних).

Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.

Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.

Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.

Фактором передачі вищезазначеного захворювання може бути овочевий сік, молочна суміш, що готуються на воді, забрудненій нітратами.

Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.

Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров'я дитячого і дорослого населення.

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

- не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники. Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду;

- дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення;

- територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

- з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;

- за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;

- вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін, цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм.