2.3 Рекомендації для батьків, опікунів та інших членів родини
1 Дізнайтеся із авторитетних джерел (ЮНІСЕФ, ВООЗ, МОЗ України) основну інформацію про коронавірус: симптоми захворювання, можливі ускладнення, способи передачі та запобігання зараженню тощо.
2 Стежте за здоров’ям дитини та залишайте її вдома в разі захворювання.
3 Якщо у вашої дитини наявні такі симптоми як кашель, лихоманка, задишка ¬ зателефонуйте до медичного закладу чи вашого лікаря.
4 Якщо ваша дитина почувається зле, тримайте її вдома, повідомивши адміністрацію школи (дитсадка) про причини відсутності. Попросіть навчальний матеріал, щоб дитина могла продовжувати навчання вдома. Поясніть простими словами дитині про те, що відбувається і запевніть, що вона у безпеці.
5 Навчайте своїх дітей хороших гігієнічних практик:
• часто мийте руки з милом під проточною безпечною водою. Якщо мило та вода недоступні, використовуйте дезінфікуючий засіб на спиртовій основі (у складі має бути щонайменше 60% спирту);
• переконайтеся в наявності безпечної питної води й чистоті туалетів
• у громадських місцях і вдома;
• забезпечте регулярне безпечне збирання, зберігання та утилізацію відходів;
• кашляйте й чхайте в тканину або зігнутий лікоть. Не торкайтеся руками обличчя, очей, рота і носа.
6 Правильне миття рук
• Крок 1-й: Намочіть руки чистою проточною водою.
• Крок 2-й: Нанесіть достатню кількість мила на мокрі руки.
• Крок 3-й: Потріть усі поверхні рук — у тому числі тильні сторони долонь, між пальцями та під нігтями — принаймні 20 секунд.
• Крок 4-й: Ретельно сполосніть руки проточною водою.
• Крок 5-й: Витріть руки чистою сухою тканиною, рушником для одноразового використання або скористайтеся сушаркою для рук.
Мийте руки часто, особливо до і після їжі; після прочищання носа, кашлю або чхання; після відвідин ванної кімнати / туалету, а також щоразу, коли ваші руки помітно брудні.
Техніка миття рук
7 Діти можуть по-різному реагувати на стресові ситуації. Поширені реакції: проблеми зі сном, нічні нетримання сечі, болі в животі або головні болі, а також тривожність, замкнутість, злість, роздратування або страх залишатися на самоті. Допоможіть дітям упоратися зі стресом:
• будьте уважні до таких реакцій у дітей, заспокойте їх, пояснивши, що це нормально в умовах аномальної ситуації;
• вислухайте їхні занепокоєння. Знайдіть час, щоб втішити дітей;
• запевняйте дітей, що вони в безпеці і підбадьорюйте їх;
• забезпечте дітям умови для гри та відпочинку;
• дотримуйтеся регулярних процедур і розкладів (наскільки це можливо), особливо сну;
• розкажіть про те, що сталося, обираючи факти відповідно до віку дитини;
• наведіть чіткі приклади того, що діти можуть зробити, щоб захистити себе та інших від інфікування;
• поділіться інформацією про те, що може статися, у заспокійливий спосіб.
8 Заохочуйте своїх дітей ставити запитання та висловлювати свої почуття. Пам’ятайте, що у вашої дитини можуть бути різні реакції на стрес, тому будьте терплячі та терпимі.
9 Запобігайте стигмі. Нагадуйте дітям бути уважними один до одного.
10 Тримайте зв’язок зі школою, щоб отримувати інформацію. Поцікавтеся, як ви можете підтримати зусилля із забезпечення безпеки школи (наприклад, через вчительські та батьківські комітети)
«Навчайте дітей математичному
логічному мисленню»
Консультація для батьків
Сьогодні ні в кого не виникає сумнівів щодо успіхів у підготовці малюків до школи в їх фізичному, психічному, інте¬лектуальному розвитку. Але важливо пам'ятати, що ще більш ніж раніше зростає роль батьків, кожного доросло¬го, який відповідає формуванню осо¬бистості дитини в сім‘ї, навчанню її чи¬тання, письму, математики, логічному мисленню.
Математична підготовка дитини про¬водиться під керівництвом дорослого поступово, в процесі систематичних за¬нять, направлених на ознайомлення з кількісними, просторовими і часовими відношеннями. Заняття можуть прохо¬дити у формі гри, бесіди, розповіді й по¬яснень дорослого, а також організації практичних дій самих дітей (накладан¬ня, прикладання, вимірювання, вирізання, побудови, перелічування, письма, штриховки і т. д.). В результаті у дитини формується знання про те, що навколишнє життя заповнене багатьма звуками, рухами, предметами, які відрізняються за своєю природою, кількістю, формою, величиною, розмі¬щенням у просторі. Чим точніші у дітей знання, тим глибше вони розуміють оточуючу їх дійсність.
Одночасно з придбанням знань у ди¬тини розвиваються навички порівнюва¬ти окремі предмети і множини, виділяти основні їх якості, об'єднувати. Оперую¬чи різними множинами (предметами, іграшками, картинками, геометричними фігурами) дитина вчиться встановлю¬вати рівність і нерівність множин, нази¬вати кількість певними словами: біль¬ше, менше, порівну, стільки-скільки. Порівняння конкретних множин готує дитину до засвоєння в майбутньому поняття .числа. При організації навчання батьки повинні звертати увагу на те, щоб дитина правильно на¬зивала терміни: «число», «цифра», «фігура», «величина» та інше. Звичай¬но, все це потребує від батьків ціленаправленості й послідовності в роботі, а також методичної підготовки.
Пропоную різні завдання, рекомен¬дації для організації математичних за¬нять з дітьми 3-4 років. Для розвитку логічного математичного мислення батьки повинні мати наступний ма¬теріал: дрібні предмети та іграшки (мотрійки, кубики, качечки, зайчики, ґуд¬зики), карточки (картонні листки, на яких будуть розкладатись ці предмети), а також силуети птахів, тварин, комах, фруктів, овочів, геометричні фігури (м'ячі, куби, круги, квадрати) різні за кольором і за величиною. Цей матеріал необхідно тримати окремо від усіх ігра¬шок, якими грається дитина самостійно. Це може бути «чарівний мішечок» чи «чарівна скринька», в які складаються іграшки. Матеріал для кожного заняття батьки добирають у відповідності з ме¬тою навчання і пропонують дитині тіль¬ки той, який необхідний для даного за¬няття.
Результат роботи буде залежати від того, наскільки ви зможете зацікавити дитину, як забезпечите її практичну і пізнавальну активність на занятті. Так, на одному із занять дорослий ставить мету: познайомити дитину з тим, що предмети відрізняються один від одно¬го за величиною, бувають великі й ма¬ленькі. Проводяться дидактичні ігри «Гра з мотрійкою» (дитина відкриває мотрійку, знаходить меншу за попередню, поставити завдання «Знайди вели¬ку (маленьку) мотрійку), «Поклади ма¬леньку мотрійку у маленьку іншу, а потім у велику» і т. д.). «Гра з пірамідою» (завдання аналогічне).
З метою закріплення знань про те, що предмети відрізняються за величи¬ною потрібно організовувати спостере¬ження на прогулянці: велика і маленька собачки, вантажна і легкова машини, чому вантажна машина велика? І т. д. Закріплення знань про величину можна організовувати і при одяганні, роздя¬ганні, підготовці до прийому їжі, сервіровці столу. Наприклад: перед ди¬тиною ставлять дві чашки: «Що це? По¬дай мені велику чашку, а собі візьми маленьку». Потім дорослий кладе дві різні за величиною ложки і каже: «Знай¬ди маленьку ложечку і поклади її в ма¬леньку чашку, велику ложку - у велику чашку».
Мама і бабуся на кухні. Запропонуйте дитині подати велику моркву і малень¬ку. Ось так ненав'язливо батьки допо¬магають дитині придбати знання про величину предмета.
Порівнюючи предмети, дорослий до¬помагає дитині встановлювати схожість і відмінність між ними за кольором, формою, величиною, а потім і кількісній якості. Виділення цих якостей дає мож¬ливість дитині групувати предмети. Так, прибираючи іграшки на місце, дорос¬лий пояснює дії: «Всіх ляльок постави¬мо на поличку, машини - під поличку, кубики - в коробку» і т. д. Або ж тато домовляється з дитиною: «Всі іграшки будемо порівнювати з лисичкою. Ті, які менші лисички - в коробку, а які біль¬ші - на стіл». Так дитина складає мно¬жину предметів за їхньою величиною і одночасно оцінює кількість: маленьких іграшок багато, а великих - мало.
Одягаючи дитину на прогулянку, ма¬ма звертає увагу на ширину шарфика, тасьми в шапки і т. д. Гуляючи по доріжках, дорослий відмічає їхню дов¬жину і ширину. Розглядаючи на вулиці будинки, дитина дає характеристику величині й кількості дверей, вікон.
Організовуючи ігри та заняття з дити¬ною, дорослий повинен приділяти ве¬лику увагу розвитку мови дітей, актив¬ному використанню слів «великий», «маленький», «довгий», «короткий «високий», «низький», «широкий», «вузький».
Перш ніж навчити рахувати, впізнава¬ти цифри, дитина повинна засвоїти елементарне поняття про сукупність предметів - множину, навчитися виділяти в оточуючому середовищі «багато предметів» і «один». Ці еле¬ментарні уявлення і стануть фундамен¬том подальших знань.
Як же навчити дитину бачити в навко¬лишньому сукупність предметів, виділяти один з них?
Першим помічником вашим стануть твори усної народної творчості, ті самі пісеньки, потішки, прислів'я. Наприк¬лад: читаючи потішку «Сорока-білобока», потрібно сказати, що на руці багато пальчиків - багато діток у сорок . Аналогічно з іншими потішками.
Збираючись з дітьми на прогулянку, не забувайте, що природа також може стати вашим помічником. Збираючи шишки, гриби, горіхи в кошик, звертай¬те увагу на те, що ви кладете один горіх (гриб, каштан), другий... і в кошику стає багато. Потім пригостіть всіх друзів, всім дали по одному горіху, а в кошику нічого не залишилось. Знову збираєте в кошик і знову стає багато, тому, що поклали нові. Дорослий показує дитині, що різні предмети можуть зустрічатись в різній кількості і цю кількість можна позначити словами «один» або бага¬то».
В процесі виконання різних вправ вчіть дитину логічному мисленню, ро¬зуміти запитання «Скільки?» (Скільки стало?, Скільки залишилось?, Яких іграшок менше?, Чому?, Яких іграшок більше і чому ти так думаєш?).
Діти молодшого дошкільного віку по¬винні навчитися не тільки виділяти ок¬ремі елементи в множині, але й уміти порівнювати дві множини між собою накладанням і прикладанням. Практич¬не поелементне (один до одного) порівняння множин дасть змогу дитині побачити, що більших предметів може бути менше ніж маленьких, одних і дру¬гих може бути порівну (стільки-скільки).
Запропонуйте дитині допомогти вам накрити на стіл, на кожну серветку потрібно поставити тарілку, добавте ще одну тарілку. «Чого більше, а чого менше? Що треба зробити, щоб стало порівну?». Не спішіть допомогти дитині вона повинна сама знайти відповідь. Адже в дитини розвивається логічне мислення. Завдання можуть бути різними і з різними предметами.
В результаті систематичної роботи діти засвоюють першопочаткову кількісну уяву, вчаться складати множини з окремих предметів, знаходити в навколишньому середовищі кількість предметів, встановлювати рівність і нерівність між двома множинами накладанням і прикладанням, відображати дії в мові.
Знайомлячи дитину із формою пред метів легше це зробити непримусово, в ігровій формі. Ви миєте посуд. Запропонуйте дитині допомогти вам і разом обстежте посуд. Після цього запропонуйте ігровий прийом: Хто більше знай де і назве круглих предметів. В «змаганні» можуть взяти участь всі: тато, мама, бабуся. Дитина зацікавлена, сама шукає предмети круглої (квадратної, трикутної) форми, порівнюючи їх із іншими. Побачивши який-небудь предмет, запропонуйте визначити його форму : «якої форми цей дорожній знак? Чому ти так думаєш? На яку фігуру схоже вікно? Чому ти так думаєш ?»
3 метою вправляння в розрізненні й називанні геометричних фігур можна організувати з дитиною ігри «Знайди таку ж фігуру», «Добери колеса до поїзда», «Викладання візерунка», «Доміно» та інші,
Важливе значення для розвитку дитини має орієнтир у просторі. Потрібно памятати, що формування навичок мислення орієнтування в просторі потребує багаторазового повторення, конкретного показу того, що повинна діяти дитина. Ось деякі зразки вправ на закріплення понять «ліва сторона», «права рука (нога)», «попереду», «позаду»:
1. Постав стілець з правої (лівої) сторони від себе
2. Поверни голову вправо (вліво)
3. Зроби крок вперед (назад), вправо
4. Візьми в праву руку м'яч, а в ліву - куб.
5. Стань так, щоб ведмедик був позаду (попереду).
6. Що розміщено попереду (позаду)?
За завданням дорослого діти розкладають іграшки, картинки на столі або аркуші паперу: вгорі, внизу, зліва направо. При цьому широко використовуються ілюстрації з книг.
Хочеться порадити батькам, що давши дитині не спішіть їй відразу допомагати, дайте можливість дитині самостійно подумати, помислити, аж потім уточнюєте відповідь, доповнюєте дію, пояснюючи, чому саме так.
Шановні батьки!
У межах роботи консультативного пункту фахівці дошкільного закладу використовують різні форми взаємодії з батьками,зокрема:
• Індивідуальне консультування дорослих без присутності дитини;
• Консультування батьків у поєднанні з індивідуальними заняттями фахівця з дитиною;
• Використання ключових ситуацій зі створення умов для ігрової діяльності і виховання дітей у сім’ї;
• Підгрупове консультування родин з однаковими емоційно – нейтральними проблемами;
• Відповіді на звернення батьків по телефону або електронною поштою.
